Студія Matsunami Mitsutomo Architect & Associates не стала боротися з цією плутаниною – вона перетворила її на прийом. У проєкті The Number House номер будинку не сховали десь збоку на маленькій табличці, а винесли на весь фасад: великими графічними цифрами, помітними ще з вулиці.

Де знаходиться The Number House?

Комплекс стоїть у районі Хозумідай, місто Ібаракі, префектура Осака. Це чотири окремі триповерхові дерев’яні таунхауси, об’єднані спільним фасадом так, що ззовні виглядають як одна будівля – хоча кожна секція юридично є окремим будинком зі своїм власником.

Як номер будинку став частиною фасаду?

Кожна секція отримала власний номер, виведений просто на стіні – великими графічними знаками, які видно ще здалеку. Якщо цифр у номері менше чотирьох, порожні розряди позначили трьома горизонтальними лініями замість цифри. Виглядає це не як недобудова чи помилка, а як цілком продуманий елемент дизайну.

Перехожому такий фасад одразу дає дві речі: орієнтир на вулиці без назв і будинок, який неможливо переплутати із сусіднім.

Навіщо взагалі ускладнювати фасад номером?

The Number House – приклад типового масового житла. Такі будинки зазвичай будують великими рядами з однакових секцій, і зовні вони практично не відрізняються. В студії вирішили не боротися з цією одноманітністю, а скористатися нею: раз фасади й так типові, чому б не зробити типовим елементом сам номер? Тільки подати його не як службову табличку, а як дизайн.

На вартості будівництва це не позначилося. Виробництво фасадних панелей лишилося таким самим дешевим і масовим, як у звичайному проєкті.

Технічні характеристики проєкту

Ось основні параметри комплексу.

Чотири секції, по три поверхи кожна, ділянка менш ніж 80 м² – цифри цілком типові для щільної забудови японських передмість, де на рахунку кожен квадратний метр.

Чим цей прийом відрізняється від інших фасадних рішень?

Здебільшого архітектори грають з фасадами через колір, фактуру чи форму вікон – а не через цифри-навігацію. Прямих аналогів The Number House у відкритих джерелах немає: це скоріше поодинокий експеримент однієї студії, ніж поширена практика.

Серед типових прийомів оформлення фасадів масового житла:

• контрастне фарбування секцій різними кольорами;
• зміна ритму й розміру вікон між поверхами;
• різні фактури обшивки на сусідніх будинках;
• декоративні елементи біля входу, які орієнтують гостей.

The Number House на цьому тлі вирізняється тим, що вирішує не естетичну, а суто функціональну задачу – орієнтування в просторі.

Чи актуальний такий підхід сьогодні?

Проблема безадресних вулиць у Японії нікуди не поділась: кур’єрські та логістичні служби й досі частіше покладаються на GPS-координати, ніж на класичну адресу. На цьому тлі рішення архітекторів The Number House лишається показовим прикладом того, як дизайн здатен розв’язувати практичну задачу, а не тільки естетичну.

FAQ

Хто спроєктував The Number House?
Проєкт розробила японська студія Matsunami Mitsutomo Architect & Associates – один з небагатьох відомих прикладів, де номер будинку став головним елементом фасадного дизайну, а не просто табличкою на ньому.

Скільки будинків входить до комплексу The Number House?
Чотири окремі триповерхові таунхауси, і в кожної секції – свій власник, хоча зовні всі вони об’єднані спільним фасадом і виглядають як одна будівля.

Чому в Японії складно знайти адресу за номером будинку?
Вулиці в японських містах здебільшого не мають назв, а нумерація будинків прив’язана до кварталу й черговості забудови, а не до порядку розташування вздовж вулиці. Тому сусідні номери можуть сильно відрізнятися – наприклад, №5 і №41 стоять поруч.

Чи подорожчало будівництво через нестандартний фасад із цифрами?
Ні, на вартість будівництва це не вплинуло: виробництво фасадних панелей з нанесеними номерами лишилося таким самим масовим і дешевим, як у звичайному проєкті типового житла.

Ідея The Number House доводить просту річ: іноді досить трохи переосмислити елемент, який і так мусить бути на фасаді, – і типовий проєкт масової забудови перестає губитися серед сотень однакових будинків.

Хочете розібрати подібні кейси нестандартної архітектури для власного проєкту чи блогу – залишайте заявку, і ми підготуємо детальний огляд під вашу тему.

The post The Number House – будинок, фасад якого показує свою адресу first appeared on a-portal.com.ua.

Звідки з’явилась ідея поєднати комп’ютер і рослини?

Підвал, де стояла вся техніка Шроппа, здавався йому надто «залізним» – хотілося додати туди чогось живого, а не просто ще один вентилятор. Одного разу він натрапив на наукові статті про те, як температура ґрунту впливає на проростання насіння, і в голові щось клацнуло: тепло від процесора й вентиляторів – це ж готове джерело підігріву для грядки, навіщо його марнувати. Пшеничну траву обрав не випадково: невибаглива, виглядає охайно, а насіння знайдеться в першому-ліпшому магазині здорового харчування.

З яких деталей зібрати такий комп’ютер

Потужна чи нова машина тут ні до чого. Шропп зібрав систему буквально з того, що йому віддали задарма:

• процесор Pentium 4;
• 2 ГБ оперативної пам’яті;
• жорсткий диск Maxtor на 120 ГБ;
• материнська плата Dell;
• корпус без зайвих внутрішніх кріплень.

А от на саму грядку витратився окремо – і то небагато, доларів 10 загалом: прозорий акриловий контейнер для моделей автомобілів обійшовся у 5 доларів, ще стільки ж – акрилова трубка. Чому саме акрил, а не скло? Він легший і його простіше різати та підганяти під потрібну форму. У верхній кришці корпусу прорізали отвір, вставили туди ємність, насипали ґрунт і посіяли насіння.

Як тепло комп’ютера прогріває ґрунт?

Тут усе просто, хоч і не одразу очевидно: температура всередині корпусу залежить від швидкості обертання вентиляторів. Повільніше крутяться лопаті – менше повітря продувається крізь систему – тепліше всередині. А разом із корпусом гріється і шар ґрунту, що лежить зверху.

У власних тестах Шропп фіксував температуру саме в цьому діапазоні – і щоб ґрунт прогрівся як слід, систему доводилось тримати ближче до верхньої межі, а не десь посередині.

Яка оптимальна температура ґрунту для пшеничної трави?

Найшвидше трава йде в ріст при температурі ґрунту близько 19 °C. І тут криється пастка, у яку легко влетіти: якщо перегріти ґрунт понад цю позначку, ріст не пришвидшується, а навпаки – гальмується. Здавалося б, логіка проста – більше тепла, швидший ріст, – але з травою це не працює. Саме на цій дрібниці найлегше спіткнутися, якщо повторювати проєкт наосліп, без орієнтира на конкретну цифру.

Як доглядати за травою в комп’ютері?

Особливих навичок трава не вимагає – доглядати за нею під силу навіть тому, хто раніше жодної рослини не вирощував. Якщо садівництво для вас нова територія, варто спершу глянути й базові поради для початківців у садівництві – принципи там ті самі, тільки замість грядки надворі буде корпус ПК. Усе зводиться до кількох простих дій:

1. регулярно поливати ґрунт, не допускаючи пересихання;
2. стежити за швидкістю вентиляторів і температурою в корпусі;
3. зрізати траву після проростання для соку чи смузі;
4. за потреби пересівати нову партію насіння.

І це не просто зелена прикраса на столі. Пшеничну траву традиційно вичавлюють у сік і додають у смузі як харчову добавку – а та, що виросла в комп’ютері, нічим не гірша й цілком придатна для того, щоб її зрізати й випити.

Навіщо потрібен прозорий корпус?

Сама по собі трава виростає м’яка й приємна на дотик, але ефект зовсім інший, коли крізь стінки корпусу видно ще й техніку. Тому поруч із прозорою «грядкою» зверху ставлять прозору бічну панель – і одночасно проглядаються і комплектуючі, і коріння рослин. Якщо тема нестандартних ємностей для рослин вам близька, гляньте також підбірку незвичних квіткових горщиків – там знайдете ще кілька ідей для того, щоб зелень виглядала не банально.

Чи можна вирощувати в такому ПК інші рослини, крім пшеничної трави?

Так, і сам Шропп на пшеничній траві зупинятися не збирався – планував пробувати інші культури в тому самому корпусі. Обмеження тут одне, зате суттєве: умови підвалу, де мало сонця й прохолодно, підходять далеко не кожній рослині.

Подібні DIY-проєкти з біокомп’ютерами й досі залишаються прикладом того, що звичайну технічну «залізяку» цілком можна перетворити на живий і корисний об’єкт для дому чи офісу – і машина від цього не втрачає жодної зі своїх робочих характеристик. До речі, такий незвичний акцент цілком вписується і в актуальні тренди в дизайні квартир, де живі елементи все частіше сусідять із технікою.

FAQ

Чи впливає трава в корпусі на роботу комп’ютера?

Ні, якщо ємність із ґрунтом герметична – волога просто не доходить до комплектуючих. Головне тут – акрилова вставка без щілин і помірний полив, без надмірної кількості води.

Скільки часу росте пшенична трава в такому ПК?

При оптимальній температурі ґрунту близько 19 °C перші паростки проклюнуться вже за кілька днів. А зрізати повноцінну траву можна приблизно через тиждень-два після висіву.

Чи можна зібрати такий проєкт із новішого комп’ютера?

Можна, принцип спрацює в будь-якому корпусі, де вистачає простору всередині й тепла від вентиляторів. Старі комплектуючі тут не принципові – просто з ними експериментувати дешевше й зручніше.

Чи потрібне додаткове освітлення для трави в корпусі?

На перших етапах проростання траві світла майже не потрібно. А от щоб стебло вийшло щільнішим і зеленішим, комп’ютер варто поставити ближче до вікна або підсвітити слабкою фітолампою.

Якщо давно хотілося оживити робочий стіл чи підвал технікою, яка ще й щось вирощує, – спробуйте. Старий корпус, трохи акрилу й пакетик насіння пшеничної трави – і серед звичного «заліза» з’явиться незвичний живий акцент. А якщо цікавлять й інші бюджетні способи оживити простір, є ще 8 ідей, як прикрасити будинок без зайвих витрат.

Маєте старий комп’ютер, що припадає пилом? Зберіть із нього власний біокомп’ютер за вихідні – і отримайте перший урожай трави вже за два тижні.

The post Біокомп’ютер із міні-садом: як старий ПК перетворити на живу грядку first appeared on a-portal.com.ua.

Кожна пора року має свій характер. Літо – це тепло, пляж і сонце. Осінь – жовте листя, прохолода, дощ, урожай і свята. У свята чи в будні ми кличемо гостей і намагаємось прикрасити дім, додати трохи урочистості й кольору. На допомогу приходять прості речі, які завжди під рукою – іноді навіть несподівані.

Одна з таких ідей – звичайні яблука. Вони є практично в кожному домі й бувають різної форми та кольору: від яскраво-зелених до насичено-бордових. Нижче – конкретні способи їх використати, а не просто загальні поради «прикрасьте будинок фруктами».

Що знадобиться для декору з яблук?

Основа будь-якої композиції – самі яблука, і найкраще підбирати цілі, без вм’ятин і гнилі, тоді декор довше зберігає товарний вигляд. До них додають природні матеріали, які теж часто вже є під рукою:

• гілочки з ягодами горобини чи калини – для кольору й об’єму;
• кориця паличками – для аромату;
• горіхи чи каштани – щоб додати текстури;
• сухе листя чи хвоя – залежно від сезону й настрою композиції.

Дротяна основа, гарячий клей або звичайні шпажки знадобляться, якщо плануєте вінок, букет чи фігурну композицію – про них нижче.

Композиція у вазі чи дерев’яній мисці

Найпростіший варіант – розкласти яблука у великій дерев’яній мисці чи скляній вазі. Додайте до них пару гілочок горобини чи калини з ягодами, трохи кориці для аромату – і композиція одразу виглядає завершеною. Такий декор годиться і для святкового столу, і просто для підвіконня чи полиці.

Якщо хочеться більше об’єму – поєднайте яблука з горіхами чи каштанами. Їх можна лишити природними або злегка пройтися золотою чи срібною фарбою з балончика, щоб додати композиції святковості на зимові свята.

Як зробити вінок з яблук?

Вінок з яблук на двері чи стіну – ефектна і водночас нескладна ідея. Основу роблять із гілок лози чи соломи, а самі яблука (свіжі невеликі або декоративні) кріплять дротом чи гарячим клеєм упереміш з листям, ягодами горобини й невеликими гілочками хвої. Такий вінок добре доповнює осінній чи різдвяний інтер’єр – і саме для нього найчастіше варто брати не свіжі, а довговічні декоративні яблука, щоб він не втратив вигляд за пару тижнів.

Свічки з яблучним ароматом

Свічки з ароматом яблука, кориці чи гарбуза – простий спосіб додати «осіннього» настрою навіть без самих фруктів. Розставте їх по кімнатах або скомбінуйте зі справжніми яблуками у центрі столу: аромат і зовнішній вигляд працюють разом, і композиція виходить багатшою без зайвих зусиль.

Різьблені яблука та яблучні букети

Це ідея, про яку рідше пишуть, хоча вона не менш ефектна. Зі стиглих твердих яблук гострим ножем можна вирізати прості фігурки – тваринок, зірочки, навіть казкових персонажів; для цього потрібні лише акуратність і трохи терпіння. Такий декор – їстівний, тож підходить для дитячого свята чи як несподіваний акцент на столі.

Ще один варіант – яблучний букет: невеликі яблука чи скибочки кріплять на шпажки й збирають у композицію на кшталт квіткового букета, іноді додаючи справжні квіти чи гілочки. Виглядає незвично і добре підходить як подарунок.

Скільки простоять свіжі яблука як декор?

Це практичне питання, яке рідко хтось піднімає. Яблука – живі плоди: вони на 80–95% складаються з води й постійно втрачають вологу через дихання, навіть лежачи в вазі. За кімнатної температури свіжі яблука зазвичай тримають привабливий вигляд від кількох днів до 1–2 тижнів, після чого починають зморщуватись і тьмяніти – особливо якщо в кімнаті тепло й сухо.

Якщо потрібна прикраса на весь сезон – наприклад, для вінка, який провисить місяць-два, – має сенс використати не справжні яблука, а декоративні: із пінопластових заготовок, обклеєних тканиною, нитками чи ґудзиками, або навіть відлиті з гіпсу чи бетону. Це вже не їстівне, зате така прикраса не зів’яне й не почне гнити просто в композиції.

Поєднуючи справжні яблука з листям, ягодами, горіхами й гілками, легко зібрати і святковий стіл, і невелику декоративну композицію своїми руками. Якщо ж хочеться, щоб прикраса простояла довше сезону, – комбінуйте свіжі фрукти для короткострокових акцентів із довговічними декоративними яблуками там, де потрібна стабільність.

FAQ

Які яблука краще обирати для декору – великі чи маленькі?
Для вази чи миски підійдуть великі, вони виглядають ефектніше поодинці. Для вінків і букетів зручніші дрібні сорти або яблучка-дички – вони легші й краще тримаються на дроті чи шпажці.

Чи можна використати для декору вже трохи підв’ялі яблука?
Для композиції у вазі краще брати свіжі, бо в’ялість одразу помітна. А от для різьблення фігурок легка м’якість навіть допомагає – з твердого свіжого яблука вирізати складніше.

Як довше зберегти свіжість яблук у декоративній композиції?
Тримайте композицію подалі від батарей опалення й прямого сонця – це вповільнює втрату вологи. Спосіб радикально продовжити термін служби свіжих яблук ми не змогли підтвердити жодним надійним джерелом, тож чесніше просто планувати заміну плодів раз на 1–2 тижні.

Чим замінити яблука, якщо потрібен вінок на весь сезон?
Декоративними яблуками з тканини, ниток, ґудзиків, гіпсу чи навіть бетону – вони не втрачають вигляду місяцями. Такий вінок можна діставати з коробки щороку наново.

Спробуйте почати з найпростішого – вази з яблуками й гілкою горобини на кухонному столі. Якщо сподобається, наступного тижня можна взятися за вінок або спробувати вирізати першу фігурку. Проста ідея створює атмосферу свята – і собі, і близьким, і гостям.

The post Яблука, цікаві ідеї декору для прикраси first appeared on a-portal.com.ua.

Причина такої довговічності проста: плитка міцна, буває будь-якого кольору й розміру, а ціна варіюється від бюджетної до преміальної. За правильного укладання вона служить не одному поколінню господарів.

Плитка для стін і для підлоги – це не одне й те саме

Переплутати їх місцями – типова помилка новачків: тонка настінна плитка на підлозі швидко трісне під навантаженням.

Який порядок дій перед укладанням?

Один прийом заощадить чимало нервів під час ремонту. Перш ніж клеїти плитку намертво, варто пройти три кроки:

• викласти плитку насухо прямо на підлозі чи біля стіни;
• подивитись, як лягає малюнок і де доведеться підрізати елементи;
• розмістити підрізані шматки в непомітних кутках, а не по центру стіни.

Як доглядати за плиткою, щоб не лишалось розводів?

Здебільшого досить вологого прибирання м’яким засобом. Але для глянцевої плитки побутова хімія для підлоги залишає розводи – тут краще підійде звичайний засіб для миття скла.

Чи варто облицьовувати плиткою всю кімнату?

Дизайнери цього не радять. Плитка добре працює як акцент – кухонний фартух, зона біля каміна, стіна за телевізором. Решту стін можна оздобити, наприклад, венеційською штукатуркою або стіновими панелями – суцільна плитка на всіх стінах візуально нагадує лазничку, а не житлове приміщення.

FAQ

Яка плитка краще – глянцева чи матова?
Матова практичніша для підлоги: не ковзає і менше показує подряпини. Глянцева виграє на стінах, де візуально збільшує простір за рахунок відблисків.

Чи можна класти плитку на стару плитку?
Технічно можна, якщо стара плитка міцно тримається і поверхня рівна. Але це додає вагу на стіну чи підлогу і зменшує висоту приміщення на товщину нового шару.

Скільки служить керамічна плитка?
За правильного укладання – 20–30 років і більше, сама плитка практично не зношується. Найчастіше проблеми виникають не з плиткою, а з клейовим швом чи затиркою.

Чому плитка холодна на дотик?
Кераміка легко приймає температуру приміщення – взимку, якщо підлога не опалюється, вона буде такою ж холодною, як повітря в кімнаті. А ще вона добре проводить тепло, тому забирає його від ступні швидше за дерево чи килим – саме тому здається холоднішою навіть за однакової температури. Рішення – тепла підлога під плиткою або килимок у зоні, де часто ходять босоніж.

Плитка залишається однаково доречною і в кухні, і у вітальні, і в санвузлі – потрібно тільки правильно підібрати вид під навантаження і не забути про підготовчий етап перед укладанням.

Розглядаєте плитку для підлоги, але вагаєтесь між нею і сучасними покриттями? Порівняйте з кварц-вінілом або лінолеумом – ще двома практичними варіантами для підлоги.

The post Оздоблення плиткою: завжди красиво та актуально first appeared on a-portal.com.ua.

Plaid Pigeon: студія, що вигадала горщик-динозавр

Засновники – Ian Mailhot і Megan Briggs, які переїхали в Остін з Каліфорнії 2010 року саме заради цієї ідеї. Спершу вироби продавали на Etsy, згодом їх можна було знайти в мережах Nordstrom і Urban Outfitters. Асортимент не обмежується динозаврами – є й інші тварини, від черепах до броненосців.

Чому саме динозаври продаються найкраще?

За словами Mailhot, справа в ностальгії за дитинством: яскравий колір і зуби іграшкового динозавра важко оминути поглядом. Серед усіх тварин студії саме динозаври лишаються бестселером – просто вони нагадують про дитинство, коли такі іграшки валялися в кожній кімнаті.

Догляд за сукулентом у горщику-динозаврі

Дренажний отвір у фігурці не дає сукуленту перезволожуватися, тому режим догляду простий:

• полив – раз на 2–3 тижні, не частіше;
• освітлення – природне світло, без прямого палючого сонця;
• ґрунт – невеликий об’єм, спеціальний субстрат для сукулентів чи кактусів;
• піддон – бажаний, якщо горщик стоїть на меблях, а не на плитці.

Чим горщик-динозавр відрізняється від звичайного кашпо?

Головна різниця – у розмірі та призначенні, а не тільки у формі:

Тобто горщик-динозавр – це радше декоративний акцент, ніж заміна повноцінному кашпо для великої рослини.

FAQ

Де купити горщик-динозавр Plaid Pigeon?
Прямий канал – власний Etsy-магазин студії. Оригінальні вироби потрапляли і в роздріб великих мереж, але в Україні такий товар радше зробить приватний майстер на замовлення, ніж офіційний імпортер.

Чи можна зробити такий горщик самостійно?
Так, принцип простий: вирізати отвір у пластиковій іграшці, зробити дренаж і посадити сукулент. Основна складність – акуратно розрізати фігурку, щоб вона не тріснула в іншому місці.

Які рослини підходять для горщика-динозавра?
Найкраще приживаються сукуленти й кактуси – їм не потрібен великий об’єм ґрунту чи частий полив. Великі кімнатні рослини з розлогим корінням у такому маленькому об’ємі просто не виживуть.

Чи потрібен піддон під такий горщик?
Бажано, якщо горщик стоїть на меблях: дренажний отвір випускає зайву воду, і без піддону вона потрапить на поверхню. На підвіконні з плиткою піддон не обов’язковий.

Горщик-динозавр – передусім подарунок і атмосферна дрібниця для полиці чи підвіконня, а не заміна великому вазону. У цьому й секрет: річ не претендує на практичність, зате завжди привертає погляд – байдуже, скільки років гостю.

Шукаєте ще нестандартні ідеї для маленьких рослин удома? Перегляньте розділ інтер’єр.

The post Квіткові горщики-динозаври first appeared on a-portal.com.ua.

Як розрахувати потрібний розмір?

Формула проста: до довжини і ширини стільниці додають подвійну величину звису – тканини, що звисає з країв столу. Звис по кожному боку має бути не менше 20 см і не більше 40 см, інакше скатертина або не покриє стіл, або волочитиметься по підлозі.

Наприклад, для столу 110×180 см із звисом 20 см з кожного боку знадобиться скатертина приблизно 150×220 см.

Звис скатертини під різні випадки

Звис – це не тільки розмір, а й стиль застілля. Для буденної вечері вистачає скромного звису, для свята краще взяти з запасом:

• Буденна вечеря чи сніданок: 15–20 см з кожного боку.
• Урочистий чи святковий стіл: 25–40 см з кожного боку.
• Скатертина з мереживним чи вишитим краєм: звис варто брати ближче до максимуму, щоб оздоблення було добре видно.

Яку тканину обрати для скатертини?

Матеріал впливає і на вигляд, і на догляд. Розберемо три групи:

Якщо не готові прасувати скатертину щоразу після прання, суміш поліестеру з бавовною – найпрактичніший вибір: вона не сідає і майже не відрізняється на вигляд від натуральної тканини.

Догляд за скатертиною: прання і зберігання

Бавовну і льон перуть на делікатному режимі при невисокій температурі, щоб тканина не сіла. Скатертини з вишивкою чи мереживом безпечніше прати вручну. Зберігати краще складеними вздовж швів у горизонтальному положенні – так на тканині не з’являються заломи від вішалки.

FAQ

Скільки скатертин потрібно мати вдома?
Дві-три вистачає для більшості родин: одна повсякденна з поліестерової суміші, одна святкова з бавовни чи льону. Третя, темніша чи водостійка, зручна для застілля з дітьми.

Чи можна прати скатертину в пральній машині?
Так, але тільки на делікатному циклі й у прохолодній воді: гарячий режим на бавовні дає ефект «сіла на два розміри». Виняток – вироби з вишивкою чи мереживом, для них машинка ризикована, краще руками.

Як зберігати скатертину, щоб вона не мялася?
Головний ворог тут – вішалка: скатертина, що висить, з часом провисає і йде заломами по краю. Тримайте її плоско, згорнутою по швах, і подалі від вологих речей – льон і бавовна швидко тягнуть на себе чужі запахи.

Чи підійде одна скатертина і для дому, і для дачі?
Так, якщо це суміш поліестеру з бавовною – вона не мнеться в дорозі і легко переться після пікніка. Для парадного столу вдома краще тримати окрему тканину з натуральних волокон.

Обравши правильний розмір і тканину, можна вже спокійно грати з кольором і візерунком – білим для урочистих зустрічей, картатим для дачних сніданків чи квітковим для буденної вечері.

Шукаєте ще ідеї для сервірування та декору столу? Перегляньте розділ меблі та освітлення.

The post Колекція скатертин: як обрати розмір і тканину first appeared on a-portal.com.ua.

Як зробити лампу зі старого дуршляга?

Дуршляг чи бляшані відра не поспішайте викидати. З них виходять незвичайні світильники для дачної кухні – досить зробити отвір під патрон і провід. Це саморобна електрика, тому патрон і провід мають бути справними та ізольованими, а метал корпусу – не торкатися контактів. Безпечніше використовувати світлодіодну лампу: вона менше гріється, ніж лампа розжарювання, а ризик пожежі в металевому корпусі нижчий.

Камінці замість кілець для серветок

Складіть кольорові паперові серветки трикутником. А замість покупних кілець візьміть гладенькі камінці з річки – розмалюйте на них простий візерунок вручну. Щоб малюнок не стирався від використання, покрийте камінець тонким шаром прозорого лаку. Якщо любите такі текстильні дрібниці для столу, погляньте також нашу колекцію скатертин.

Як перетворити садовий інвентар на вішалку?

Стара або навіть нова лопата, граблі чи мотика легко стають вішалкою для одягу. Знадобиться:

• балончик з автомобільною емаллю;
• біла акрилова фарба;
• кисть;
• кілька дерев’яних брусків;
• молоток і цвяхи.

Автомобільна емаль з балончика – це розчинник із різким запахом, тому фарбуйте на вулиці або в добре провітрюваному приміщенні, а не в закритій кімнаті.

Бра з наліпки та саморобних підсвічників

Наклейка вуличного ліхтаря на стіні сама по собі – просто малюнок. Додайте два підсвічники з дерев’яних брусків, пофарбованих у чорний і закріплених поруч на клей, – і ввечері це стане додатковим джерелом світла.

Як зробити полиці-гойдалки з дощок?

Візьміть стругані дошки, відшліфуйте і пофарбуйте. У кожній просвердліть по чотири отвори, протягніть мотузки і підвісьте полицю до стелі чи балки. Вузли на мотузці фіксують потрібну висоту. Кріпіть мотузку саме до балки перекриття чи дерев’яної основи стелі, а не тільки до гіпсокартону – він сам по собі вагу полиці з речами не тримає.

Камінці й черепашки на стіні

Те, що назбирали на березі річки чи озера, – гарний матеріал для настінної композиції. Щоб виглядало цілісно, вибирайте рамки одного кольору.

Що зробити з чурбачками з лісу?

Знайдені стовбурці очистіть від кори і просушіть. З них виходить самостійна декоративна композиція – або основа для лампи, якщо кілька чурбачків зв’язати грубою мотузкою.

Узголів’я і покривало в клаптиковій техніці

Широкий відріз тканини, закріплений на основі за розміром матраца, замінить дороге узголів’я ліжка. Нашийте зверху клаптики інших тканин у довільному порядку – той самий прийом підійде і для покривала. Такий підхід до текстилю добре поєднується зі стилем шеббі-шик – читайте більше в матеріалі для його шанувальників.

Щоб не гортати вгору в пошуках потрібного пункту, ось усі 8 ідей одним поглядом:

FAQ

Скільки коштує зробити декор із такого списку?
Здебільшого нічого, крім фарби чи лаку, яких потрібно небагато. Основні матеріали – старі речі, які інакше просто викинули б.

Чи безпечно робити лампу з металевого дуршляга самостійно?
Так, якщо патрон і провід справні та ізольовані, а лампочка не торкається металевого корпусу. Світлодіодна лампа знижує ризик через нижче нагрівання.

Яку фарбу краще використовувати для садового інвентарю?
Автомобільну емаль з балончика для металевих частин і акрилову фарбу для дерев’яних елементів. Працювати варто на вулиці через різкий запах розчинника.

Чи витримає гіпсокартонна стеля вагу підвісної полиці?
Сама по собі – ні, кріплення варто виводити на балку перекриття або дерев’яну основу стелі. Гіпсокартон утримає хіба що дуже легкі декоративні елементи.

Жодна з цих ідей не вимагає нових покупок – тільки те, що вже лежить у сараї, гаражі чи знайдеться на найближчій прогулянці лісом. А кілька хвилин на техніку безпеки збережуть і сам виріб, і оселю, в якій він висітиме.

Якщо формат сподобався, перегляньте більше ідей у розділі меблі та освітлення.

The post Прикрашаємо будинок без витрат: 8 ідей first appeared on a-portal.com.ua.

Матеріали для полички в стилі шеббі-шик

Список короткий, і більшість позицій і так лежить у шухляді або коштує копійки:

• кілька контейнерів для розсади (продаються в квітковому чи агромагазині);
• лист палітурного картону, щільністю від 3 мм – це основа;
• акрилова фарба кількох пастельних відтінків, матова або сатинова;
• дрібнозернистий наждачний папір;
• акрилова шпаклівка;
• мереживо й брошки – ідеально підійдуть старі, бабусині;
• меблевий степлер.

Це один із способів прикрасити оселю без зайвих витрат: усі матеріали разом коштують менше, ніж готова полиця в магазині.

Як зробити поличку крок за кроком?

Сім кроків від картонної заготовки до готової полички:

1. Виріжте з картону основу цікавої форми – прямокутник, овал чи щось несподіваніше.
2. Пофарбуйте основу й кожен контейнер окремо, шаром трохи товщим за звичний – так фарба краще потріскається під час шліфування. Кожен контейнер може бути своїм пастельним кольором, за бажання додайте горошок чи інший дрібний візерунок.
3. Дайте фарбі повністю висохнути.
4. Пройдіться дрібнозернистим наждаком по краях і кутах – саме там, де річ і справді труться від часу найбільше.
5. Нанесіть акрилову шпаклівку на краї основи, формуючи щось на кшталт ліпнини.
6. Прикрасьте мереживом і брошками.
7. Закріпіть контейнери на основі меблевим степлером.

Яким способом краще зістарити фарбу?

Наждак – не єдиний варіант, і кожен спосіб дає свій ефект:

Для маленької полички наждак лишається найпрактичнішим варіантом, тому в цьому майстер-класі використали саме його.

Типові помилки в техніці шеббі-шик

Навіть якщо всі кроки виконали правильно, результат легко зіпсувати дрібницею:

• Глянцева фарба. Зі стилем шеббі-шик поєднується тільки матова або сатинова – глянець одразу зраджує «новизну» речі.
• Рівномірне стирання по всій поверхні. Справжні потертості з’являються нерівномірно – там, де річ торкаються найчастіше: краї, кути, ручки.
• Шліфування до повного висихання фарби. Волога фарба просто розмажеться, а не зітреться акуратним шаром.

FAQ

Чи підійде звичайна фарба для стін замість акрилової?
Краще уникати: фарба для стін гірше тримається на картоні і не утворює шару, який можна чисто стерти. Акрилова фарба для рукоділля висихає швидше і краще пристосована до дрібних предметів.

Скільки часу займає весь проєкт?
Активної роботи – година-півтори, але додайте час на висихання кожного шару фарби, зазвичай кілька годин. Разом із перервами на висихання проєкт розтягується на день-два.

Чим замінити меблевий степлер, якщо його немає?
Підійде клейовий пістолет або дрібні цвяхи, якщо основа з щільного картону це витримає. Степлер просто швидший і акуратніший варіант для тонких контейнерів.

Чи можна використати цей самий прийом для меблів, а не тільки для полички?
Так, техніка та сама: фарба, висихання, шліфування чи віск-резист по краях. Різниця лише в масштабі – на комоді чи стільці процес довший через більшу площу поверхні.

Результат – невелика поличка, яка виглядає так, ніби простояла в бабусиній кімнаті років двадцять, хоча ви зробили її за один вечір. Спробуйте – а якщо формат сподобався, перегляньте більше ідей у розділі меблі та освітлення.

The post Поличка для дрібниць у стилі шеббі-шик first appeared on a-portal.com.ua.

Альберобелло, Барі, Італія

Як побудований трулло?

Дах трулло складається з двох шарів каменю. Нижній шар – грубі блоки вапняку, вони тримають форму конуса. Верхній шар – плоскі вапнякові плити, місцеві звуть їх к’янкарелле. Плити лягають одна на одну, як черепиця, і не пускають воду всередину. Цемент тут не потрібен: камені просто підганяють один до одного, шар за шаром.

Товщина стіни в трулло – це і є теплоізоляція. Влітку всередині прохолодно, взимку тепло, і жодного утеплювача для цього не треба. Сьогодні стіни рідко товщі за 80 см, але раніше траплялись стіни понад метр, а деколи й до двох метрів завтовшки. У товщі стіни майстри часто робили нішу під камін або невелику шафу.

Класична схема трулло проста: один конус – одна кімната. Якщо родині потрібно більше місця, поруч будують ще один конус, а не надбудовують поверх. Тому багатокімнатний будинок в Альберобелло виглядає як кілька конусів, об’єднаних спільним периметром стін.

Малюнки на дахах: релігія чи магія

На верхівках багатьох конусів в Альберобелло помітні білі малюнки, нанесені вапном. Частина символів явно християнська, частина – значно давніша, поганська чи астрологічна. Малювали їх самі власники будинку – як прохання про захист від злого ока або про хороший врожай. Повного каталогу значень немає й досі, а дві верхівки рідко бувають однаковими.

Жоден дослідник не береться стверджувати остаточне значення кожного знака – частина символів залишається нерозшифрованою.

Чи справді їх будували без розчину через податки?

Так, ця версія має історичне підґрунтя. У XV–XVI століттях граф Конверсано наказував селянам будувати житло без розчину, щоб швидко розібрати його перед приїздом податкового інспектора з Неаполітанського королівства. Ось як, за легендою, це відбувалося:

1. власник помічав наближення інспектора;
2. з вершини конуса витягували один камінь-замок;
3. дах складався сам, і будинок ставав купою каміння;
4. після від’їзду інспектора трулло збирали назад за лічені дні.

Підтвердити цю історію на всі сто складно: навіть ЮНЕСКО у власному описі визнає, що суха кладка могла бути й податковою хитрістю, і просто продовженням давньої середземноморської традиції. А от дату, коли Альберобелло звільнили від феодальних податкових претензій, джерела називають чітко – 1797 рік, за правління короля Фердинанда IV.

Чим трулі відрізняються від інших традиційних будинків?

Кругла чи конічна форма житла – не унікальний винахід Апулії. Схожу логіку «форма під клімат і матеріал» можна побачити в інших традиційних будівлях: наприклад, у будинках хакка в Китаї чи в будинках зі снігу іглу. Різниця – у матеріалі й кліматі: трулі рятують від спеки Апулії сухим каменем, іглу – від морозу снігом, а хакка – від набігів товстими стінами периметра.

FAQ

Чи справді трулі будують зовсім без розчину?
Так, стіни й дах кладуть насухо – камінь до каменя, без цементу. Тримається конструкція завдяки подвійній кладці: зовнішній і внутрішній шар каменю, а між ними забутовка з дрібних уламків.

Коли з’явились найстаріші трулі в Альберобелло?
Найстаріші зі збережених будинків датують XVI століттям. Сама техніка сухої кладки в цьому регіоні набагато старіша – такий спосіб будівництва відомий у Середземномор’ї ще з давніх часів.

Чи є серед трулів храми, а не лише житлові будинки?
У кварталі Ріоне Монті в Альберобелло справді стоїть трулло-церква Святого Антонія, збудована тією ж технікою сухої кладки, що й звичайні будинки. Кошти на її зведення на початку XX століття дали місцеві емігранти, які на той час працювали в США.

Чи можна жити в трулло сьогодні?
У частині трулів досі живуть люди, а частину переобладнали під готелі й крамниці для туристів. Найбільша концентрація таких будинків – в Альберобелло, і саме там квартали під охороною ЮНЕСКО.

Трулло – простий будинок, який пояснюється кліматом і місцевим каменем більше, ніж модою на стиль. Товсті стіни, дах без цементу, одна кімната під конусом, загадкові знаки на верхівці – кожна деталь тут має практичну або людську причину, а не декоративну.

Якщо цікаво, як клімат і матеріал формують інші незвичні будинки світу – перегляньте наші розбори стилів і трендів будинків.

The post Будинки з конічним дахом: трулі з Апулії first appeared on a-portal.com.ua.

Чому будинок має форму літери U?

Ділянка виявилась не найпростішою. Спереду – вулиця з доволі активним рухом, до того ж поруч офіс компанії самого клієнта. А ось задня частина ділянки виходить на тихі сільськогосподарські угіддя: жодних сусідів, тільки поля. Архітектори не стали шукати компроміс. Вони розділили простір навпіл. Будинок замкнули в літеру U: із вулиці він виглядає закритим, а у власний двір і сад розкривається повністю. Тож перше враження і те, що відбувається всередині, – це два зовсім різні світи.

Що особливого у фасаді?

Ззовні – гладка біла штукатурка і великі вікна там, де потрібна приватність кімнат. Ніякого декору заради декору. Головне враження чекає всередині: суцільне скління відкриває внутрішній двір, і саме тут – простір вітальні, те, що архітектори називають «серцем» дому. Світло, простір і колекція мистецтва клієнта тут існують як одне ціле.

Що розташовано на другому поверсі?

Це не лише житлові кімнати. Нагорі розташовані офіс і медіа-кімната – робочий і розважальний блок з окремими вікнами. Зорієнтували їх на північ: рівне світло без прямого сонця, а замість сусідського паркану – краєвид на поля.

Кілька рішень, які тримають увесь проєкт разом:

• закритий контур зовні, повністю відкритий двір усередині;
• суцільне скління як межа між приватним і соціальним простором;
• вікна другого поверху зорієнтовані на північ, а не на вулицю;
• біла штукатурка без додаткового декору фасаду.

Хто працював над проєктом?

Список причетних тут довший, ніж здається на перший погляд: над проєктом працювали не тільки архітектори, а й інженери-конструктори та окремий фотограф для фінальної зйомки.

FAQ

Де знаходиться вілла VH?
У Фландрії, Бельгія, на вулиці зі змішаною забудовою: приватні будинки тут сусідять із легкою промисловістю.

Яка площа вілли VH?
862 квадратні метри, будівництво завершили у 2009 році.

Чому архітектори закрили будинок від вулиці?
Причина проста – активний рух перед ділянкою і сусідство з офісом клієнта. У-подібна форма якраз і дала змогу відгородитися від вулиці, не втрачаючи повної відкритості всередині, у двір і сад.

Хто фотографував готовий проєкт?
Бельгійський архітектурний фотограф Філіп Дюжарден – саме завдяки його знімкам проєкт і потрапив у профільні видання.

На наш погляд, ця вілла цікава саме тим, що кожне рішення тут пояснюється умовами ділянки, а не модою. Зовні – закритий контур, всередині – відкритий світ, де світло, простір і мистецтво нарешті мають достатньо простору, щоб дихати.

Якщо цікаво, як інші архітектори вирішують подібні дилеми ділянки – стежте за нашими наступними розборами проєктів.

The post Вілла VH, Beel & Achtergael Architecten first appeared on a-portal.com.ua.