У 2008 році ЮНЕСКО визнала старовинні будинки народності хакка в Китаї як офіційну всесвітню спадщину, відзначивши історичне, культурне та архітектурне значення цих дивовижних споруд. Побудовані в період з 12-го по 20-е століття, кожна з цих будівель містила до 800 осіб, утворюючи місто в місті. У провінції Фуцзянь, на значній частині узбережжя Китаю, розташовано близько 20 000 цих споруд.
Також звані Фуцзянь Тулоу, старовинні будинки є важливою частиною історії цього краю, оскільки вони були захистом місцевим жителям від набігів розбійників. У типовому стародавньому будинку Тулоу від трьох до п’яти поверхів, оточених товстою земляною стіною — завтовшки до 1,8 метра у більшості будівель. Єдиний вхід був захищений дерев’яними дверима завтовшки 10 см та залізними воротами. На рівні покрівлі влаштовувалися бійниці для відбиття атак супротивника. Естетично, ці старовинні будинки передають дух та красу сільських районів Китаю.
Їх жителі розділяли почуття спільності і важко працювали, збільшуючи достаток, вирішуючи завдання повсякденного життя колективно, а не самотужки. Візуально, ці стародавні будинки мають явно китайські відмітні ознаки: покрівлі, вкриті глиняною черепицею, дерев’яні конструкції, пішохідні доріжки, вимощені каменем, земляні стіни.